Портрети походять із стародавнього Єгипту, де їх малювали на саркофагах і стінах гробниць.
В епоху Відродження в Європі (14-17 століття) популярність портретів значно зросла, оскільки художники прагнули відобразити схожість і індивідуальність своїх об’єктів.
Багато відомих художників, таких як Леонардо да Вінчі, Вінсент Ван Гог і Пабло Пікассо, протягом своєї кар'єри створювали автопортрети.
Портрети часто використовувалися як спосіб для багатих і впливових людей продемонструвати свій статус і вплив. Наприклад, королі та королеви замовляли портрети для виставлення у своїх палацах і замках.
Деякі з найвідоміших портретів в історії включають «Мону Лізу» Леонардо да Вінчі, «Дівчина з перловою сережкою» Йоганнеса Вермера та «Мати Вістлера» Джеймса Макніла Вістлера.
Поява фотографії в 19 столітті революціонізувала портретну зйомку, оскільки фотографи могли зафіксувати схожість об’єкта швидше й точніше, ніж традиційні художники.
Загалом портрети мають довгу та багату історію, і сьогодні вони залишаються популярним видом мистецтва. Вони пропонують спосіб відобразити схожість, індивідуальність і сутність об’єкта, і їх часто цінують як сімейні реліквії та витвори мистецтва.